Команда з каналу «Гуцулендія» здійснила експедицію до віддаленого гуцульського села Стовпні на Івано-Франківщині, яке нині перетворилося на село-привид. Колись тут вирувало життя, але тепер залишилися лише кілька покинутих хат. Про це повідомляє «Главком».
Історична спадщина Стовпнів
Стовпні були частиною села Пробійнівка, яке раніше називалося Шикмани. Перші згадки про цю місцевість датуються XVII століттям, хоча люди жили тут значно раніше. Назва села пов’язана з прикордонними стовпами, які колись відзначали державний кордон.
Життя в минулому
Приблизно сто років тому життя місцевих жителів було нерозривно пов’язане з полонинським господарством. У Стовпнях було щонайменше 30 хат, де мешкали гуцульські родини.
Село неодноразово змінювало державну приналежність: до 1918 року було частиною Австро-Угорщини, у міжвоєнний період під владою Польщі, під час Другої світової війни – під нацистською окупацією, а пізніше – у складі Радянського Союзу. Однак найбільший занепад стався у другій половині XX століття, коли індустріалізація змусила мешканців залишати свої домівки.
Символ зникнення гуцульських поселень
Сьогодні, як і сусідні Буркут та Перкалаба, Стовпні є символами поступового зникнення карпатських поселень, які ще століття тому були центрами гуцульського життя.
Під час походу мандрівники зустрічають людей, однак їхні домівки належать до інших хуторів та присілків, а не до самого села Стовпні.
