Україно-російська війна, що розпочалася в 2014 році з анексії Криму та конфлікту на Донбасі, досягла свого апогею 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Ця подія стала найбільшою військовою операцією в Європі з часів Другої світової війни і призвела до значних геополітичних, економічних та гуманітарних наслідків.
Передумови повномасштабного вторгнення РФ
Витоки конфлікту сягають 2014 року, коли після Революції Гідності в Україні Росія анексувала Крим та підтримала сепаратистські рухи на Донбасі. Протягом наступних семи років на сході України тривали бойові дії, які призвели до загибелі понад 14 000 людей. Міжнародна спільнота засудила дії Росії, ввівши санкції проти російських посадовців та компаній.
Підготовка до повномасштабного вторгнення
Підготовка до повномасштабного вторгнення
У жовтні-листопаді 2021 року Росія почала масштабне нарощування військ та техніки вздовж кордону з Україною. До лютого 2022 року, за оцінками західних аналітиків, близько 190 000 російських військових оточували Україну. Незважаючи на попередження міжнародної спільноти, російське керівництво заперечувало плани вторгнення.
Початок повномасштабного вторгнення
24 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін оголосив про початок “спеціальної військової операції” в Україні. Він виправдовував вторгнення необхідністю “захисту” населення самопроголошених республік Донбасу та “денацифікації” України. Ці твердження були широко розкритиковані як необґрунтовані та маніпулятивні. Російські війська розпочали наступ одночасно з кількох напрямків:
Північний фронт: наступ з території Білорусі на Київ.
Південний фронт: наступ з Криму.
Східний фронт: наступ з Донбасу та в напрямку Харкова.
Перебіг бойових дій після повномасштабного вторгнення Росії
Перша фаза: Спроба бліцкригу
Початковий план Росії передбачав швидке захоплення Києва та повалення українського уряду протягом 10 днів. Однак російські війська зіткнулися з жорстким опором українських збройних сил та населення.
Відступ з півночі України
До квітня 2022 року російські війська були змушені відступити з північних регіонів України, включаючи околиці Києва. Це стало першою значною поразкою Росії у війні.
Бої на півдні та сході
Росія зосередила свої зусилля на південному та східному фронтах. У березні було захоплено Херсон, а в травні, після тривалої облоги, впав Маріуполь.
Українські контрнаступи
Наприкінці 2022 року Україна розпочала успішні контрнаступальні операції на півдні та сході, звільнивши значну частину Харківської області та місто Херсон.
Ситуація у 2023-2024 роках
У червні 2023 року Україна розпочала новий контрнаступ на південному сході, який, однак, не призвів до значних територіальних здобутків. У першій половині 2024 року Росія досягла незначних, але стабільних успіхів на сході.
Міжнародна реакція та підтримка України
Вторгнення Росії викликало широке міжнародне засудження. 141 зі 193 держав-членів ООН проголосували за резолюцію, що вимагала негайного виведення російських військ з України. США, ЄС та інші країни запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, включаючи заморожування активів російських банків та обмеження на експорт технологій.
Україна отримала значну військову та фінансову допомогу від західних країн. З січня 2022 року загальний обсяг допомоги Україні склав близько 278 мільярдів доларів, з яких 75 мільярдів надали США.
Міжнародна реакція та підтримка України
Гуманітарні наслідки війни в Україні
Війна призвела до масштабної гуманітарної кризи:
Понад 30 000 цивільних жертв.
3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
6,5 мільйона біженців, які покинули Україну.
14,6 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги.
Військові втрати та стратегічні уроки
Точні дані про військові втрати сторін залишаються предметом дискусій. За оцінками США, лише в боях за Бахмут Росія втратила близько 100 000 військових, включаючи 20 000 загиблих. Війна виявила значні недоліки в російській військовій стратегії та тактиці:
Переоцінка власних можливостей та недооцінка противника.
Проблеми з логістикою та постачанням.
Недостатня гнучкість у прийнятті рішень.
Низький рівень підготовки та мотивації особового складу.
Водночас, українська армія продемонструвала високу ефективність у використанні сучасних технологій, зокрема безпілотників та систем високоточного озброєння.
Роль артилерії та далекобійних систем
Роль артилерії та далекобійних систем
Війна підкреслила критичну важливість артилерії в сучасному конфлікті. Станом на червень 2022 року співвідношення артилерійських систем між Росією та Україною становило 10-15 до 1 на користь Росії.
Це змусило західних партнерів України збільшити постачання артилерійських систем та боєприпасів. Надання Україні далекобійних систем, таких як HIMARS, дозволило завдавати ударів по російських логістичних об’єктах, що значно вплинуло на хід бойових дій.
Ядерна загроза та ескалація конфлікту
Протягом війни Росія неодноразово вдавалася до ядерної риторики, що викликало занепокоєння міжнародної спільноти щодо можливої ескалації конфлікту. Це також вплинуло на рішення західних країн щодо обсягів та типів зброї, що надається Україні.
Економічні наслідки українсько-російської війни
Війна мала значний вплив на глобальну економіку:
Зростання цін на енергоносії та продовольство.
Порушення ланцюгів постачання.
Збільшення військових витрат у багатьох країнах.
Економічна ізоляція Росії.
Які країни підтримали Росію після початку війни
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, низка країн продовжила підтримувати Росію, хоча їх кількість значно зменшилася порівняно з довоєнним періодом. Основними союзниками Росії залишилися:
Білорусь – надала свою територію для російських військ та продовжує активно підтримувати агресію.
Іран – постачає Росії безпілотники та інше озброєння для війни проти України.
Північна Корея (КНДР) – надає військову допомогу Росії, зокрема боєприпаси та ракети.
Сирія – одна з небагатьох країн, що визнала “незалежність” так званих ДНР та ЛНР.
Китай – хоча офіційно зайняв нейтральну позицію, але фактично підтримує Росію економічно та дипломатично.
Ерітрея – одна з небагатьох країн, що голосувала проти резолюцій ООН, які засуджують агресію Росії.
Які країни підтримали Росію після початку війни
Крім того, деякі країни, хоч і не підтримують відкрито агресію Росії, але займають “нейтральну” позицію або допомагають Росії обходити санкції:
Індія – значно збільшила закупівлі російської нафти.
Туреччина – намагається балансувати між Заходом та Росією.
Сербія – відмовляється приєднуватися до санкцій проти Росії.
Угорщина – блокує деякі санкції ЄС проти Росії.
Варто зазначити, що більшість країн світу засудили агресію Росії.
Інформаційна війна та пропаганда
Війна супроводжується масштабною інформаційною війною. Росія активно використовує дезінформацію та пропаганду для виправдання своїх дій та підриву міжнародної підтримки України. Україна, у свою чергу, ефективно використовує соціальні медіа та інші канали комунікації для мобілізації міжнародної підтримки.
Перспективи врегулювання війни в Україні
Перспективи врегулювання війни в Україні
Станом на листопад 2024 року війна досягла певного “патового” стану. Незважаючи на це, обидві сторони продовжують бойові дії, і перспективи мирного врегулювання залишаються невизначеними. Ключові питання, які потребують вирішення:
Територіальна цілісність України.
Статус Криму та окупованих територій Донбасу.
Гарантії безпеки для України.
Відповідальність за військові злочини.
Відновлення України та репарації.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році стало поворотним моментом у міжнародних відносинах та європейській безпеці. Війна продемонструвала стійкість українського народу, виявила слабкості російської військової машини та змусила західні країни переглянути свої оборонні стратегії.
Війна також підкреслила важливість міжнародної солідарності та співпраці у протистоянні агресії. Водночас, вона виявила обмеження існуючих міжнародних механізмів запобігання та вирішення конфліктів. Незалежно від того, як розвиватимуться події в майбутньому, україно-російська війна вже змінила геополітичний ландшафт Європи та світу, і її наслідки будуть відчуватися ще довгі роки.
