Рівне — це не просто обласний центр на північному заході України. Це місто з багатовіковою історією, яка сповнена несподіваних поворотів, унікальних фактів та захоплюючих легенд. Представляємо вам найцікавіші історичні факти про Рівне, які розкривають справжнє обличчя цього древнього міста.
Найстаріший храм міста: церква без жодного цвяха
Найстаріша будівля Рівного — дерев’яна Свято-Успенська церква, побудована у 1756 році у Тютковському передмісті. Унікальність цього храму полягає в тому, що він був споруджений без жодного цвяха на кошти, зібрані самими прихожанами.
За легендою, у стінах цієї церкви молився лідер гайдамацького руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою. Ця деталь надає храму не лише архітектурної, але й історичної цінності, пов’язуючи його з українським визвольним рухом XVIII століття.
Перехрестя транспортних шляхів
Рівне завжди мало стратегічне розташування. У 1857 році через місто пролягала шосейна дорога Київ-Брест, що значно підвищило його комерційне значення. Але справжню революцію в розвитку міста спричинило залізничне сполучення між Києвом та Брестом у 1873 році.
Цікаво, що перший автобусний маршрут з’явився у Рівному вже в 1910 році. Проте швидкість руху була далекою від сучасних стандартів — подорож від Рівного до Житомира тривала цілих 19 годин! Дещо краще виглядав маршрут до Корця, який німецький автобус долав за 2,5 години.
Перші культурні та технологічні досягнення
Початок XX століття ознаменувався важливими культурними та технологічними віхами для Рівного. У 1906 році в місті з’явився перший музей, а в 1912 році запрацювала перша електростанція, що свідчило про прогресивний розвиток міста.
Рівне — тричі столиця
Вперше це сталося на початку XX століття, коли під натиском більшовиків Директорія Української Народної Республіки на чолі з Симоном Петлюрою була змушена залишити Київ. Тоді столицю перенесли до Рівного, де на залізничній станції стояв вагон з урядовцями.
Вдруге Рівне оголосили столицею, коли бунтівний отаман Оскілко проголосив місто столицею України. Але, як і першого разу, це тривало недовго.
Утретє місто стало столицею під час фашистської окупації. У 1941 році на окупованій німцями території створено рейхскомісаріат “Україна” зі столицею у Рівному.
Будівля з багатошаровою історією
Сучасна будівля Краєзнавчого музею має надзвичайно багату історію. Колись тут була гімназія, в якій викладав відомий історик Микола Костомаров і навчався письменник Володимир Короленко.
Під час німецької окупації, у 1943 році, тут розташовувалася ставка Еріха Коха — рейхскомісара України. Бункер, який можна побачити і сьогодні біля музею, є німим свідком тих трагічних часів.
Колона Божої Матері: знищення та відродження
Колону Божої Матері, споруджену в 1750 році під час епідемії чуми, чекала трагічна доля в радянські часи. Комуністи зруйнували святиню у Великодню ніч із 21 на 22 квітня 1952 року.
Проте справедливість восторжествувала — святиню відновили 25 серпня 2003 року за сприяння міського голови В. Чайки, повернувши місту важливий духовний символ.
Підземні таємниці міста
Про сітку підземних ходів під Рівним ще наприкінці XIX століття писав Володимир Короленко у повісті “В дурному товаристві” (більше відомій за дитячим варіантом “Діти підземелля”).
Дослідники вважають, що згадані Короленком підземні ходи пролягали в районі сучасної гуманітарної гімназії. Доведено, що підземний хід глибиною 5-7 метрів йшов під річкою Устею до центральної частини міста в район руїн замку князів Любомирських.
Екзотичні назви вулиць
Сто років тому в Рівному були вулиці Африканська та Американська. Обидві розташовувалися в районі пивзаводу: Африканською була нинішня вулиця Петра Могили, а Американською — теперішня Якова Бичківського. Ці назви відображали тогочасне прагнення міста до космополітичності та сучасності.
Імператорська сестра-медсестра
Під час Першої світової війни в Рівному працювала сестрою милосердя рідна сестра останнього російського імператора Миколи ІІ — княжна Ольга. Вона доглядала поранених у місцевому військовому госпіталі, демонструючи особисту мужність і відданість служінню людям.
Цікаво, що в 1916 році місто відвідували сам імператор Микола II та генерал Олексій Брусилов, що підкреслювало стратегічну важливість Рівного в той період.
Давня історія та легенди заснування
Хоча Рівне вперше згадується в історичних документах у 1283 році, археологічні знахідки свідчать про те, що на цій території люди жили ще з часів Київської Русі. Місто мало стратегічне значення для захисту західних кордонів і розвивалося як важливий торговий центр.
У 1492 році Рівне отримало Магдебурзьке право, що надало йому офіційний статус міста і дозволило розвивати торгівлю, ремесла та самоврядування.
Місто, що пережило випробування часом
Історія Рівного — це історія виживання, відродження та розвитку. Місто пережило дві масштабні пожежі: першу в 1624 році, другу в 1691 році, але щоразу відроджувалося з попелу. Після пожежі 1624 року вже через 5 років, у 1629 році, Рівне налічувало понад 500 будинків, 10 вулиць і понад 3 тисячі жителів.
Кожен з цих фактів розкриває Рівне як місто з унікальною долею, де переплітаються драматичні історичні події, культурні досягнення та людські долі. Від древніх підземних ходів до імператорських візитів, від екзотичних назв вулиць до статусу столиці — Рівне продовжує дивувати своєю багатогранною історією, яка сягає корінням у глибину століть і водночас залишається живою частиною сучасної України.
