Адаптивний спорт став потужним інструментом фізичної та психологічної реабілітації для мільйонів людей з інвалідністю в усьому світі. У 2025 році в Україні було прийнято історичний закон, який вперше визнав адаптивний спорт окремим напрямом на рівні законодавства, що відкрило нові можливості для людей з особливими потребами. Це не лише про фізичну активність — це про віру в себе, соціальну інтеграцію та повноцінну участь у житті суспільства.
Історія паралімпійського руху: від Сток-Мандевіля до всесвітнього визнання
Паралімпійський рух виник у післявоєнний час завдяки нейрохірургу німецького походження Людвігу Гуттману, який у 1948 році організував перші Сток-Мандевільські ігри для ветеранів Другої світової війни з травмами спинного мозку в лікарні Сток-Мандевіль у Великій Британії. Експеримент Гуттмана змінив не тільки медицину і реабілітаційну практику людей з важкими травмами, а й долі багатьох людей у світі.

Сток-Мандевільські ігри проводили щороку, а коли в 1952 році до змагань приєдналися колишні військові з Голландії, вони стали міжнародними за участі 130 спортсменів. У 1956 році Гуттман розробив хартію спортсменів, яка зафіксувала основні принципи, на яких надалі розвивався спорт для людей з інвалідністю.
Перші Паралімпійські ігри
Перші офіційні Паралімпійські ігри відбулися у 1960 році в Римі, де взяли участь 400 спортсменів із 23 країн на інвалідних візках. Відтоді Паралімпійські ігри проводяться кожні чотири роки одразу після Олімпійських ігор у тому ж місті. Літні Паралімпійські ігри проводяться з 1960 року, а зимові — з 1976 року.

Розвиток міжнародного руху
Міжнародний спортивний рух для людей з інвалідністю розвивається за трьома основними напрямками: паралімпійським, дефлімпійським та Спеціальним олімпійським. У Паралімпійських іграх беруть участь спортсмени з порушеннями опорно-рухового апарату і порушеннями зору, Дефлімпійські ігри проводяться для спортсменів з вадами слуху, а Спеціальні Олімпіади — для осіб з порушеннями інтелекту.
Закон № 9485: нова епоха українського адаптивного спорту
2025 рік став поворотним у розвитку адаптивного спорту — саме тоді Україна прийняла закон № 9485 «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо адаптивного спорту». Новий закон закріпив адаптивний спорт як окремий напрям фізичної культури, чітко визначивши його роль у соціальній інтеграції та фізичній реабілітації людей з інвалідністю.
Ключові положення закону
- Закріплення права людей з інвалідністю займатися спортом, отримувати доступ до спортивних об’єктів і змагатися на рівні з іншими.
- Впровадження державних гарантій, системне фінансування із державного та місцевих бюджетів, залучення громадських організацій.
- Координація, підтримка та контроль з боку органів влади, розвиток спеціалізованих адаптивних клубів, підготовка тренерів та реабілітологів.
- Особлива увага реабілітації через спорт й адаптивному плаванню, а також створенню умов для психологічної підтримки спортсменів.
Зв’язок із Національною стратегією
Новий закон інтегрований у Національну стратегію створення безбар’єрного простору до 2030 року, яку ініціювала Олена Зеленська. Відтепер спадковий розвиток інклюзії у спорті — це не тимчасове рішення, а довгострокова державна стратегія з реальними фінансовими та організаційними інструментами, що змінюють якість життя для мільйонів українців уже сьогодні.
Сутність адаптивного спорту
Адаптивний спорт — це модифікована форма фізичної культури, спрямована на соціальну інтеграцію та фізичну реабілітацію осіб з інвалідністю шляхом залучення їх до систематичних занять різними видами спорту з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей. Метою адаптивного спорту є відновлення соціального статусу людини, збереження цілісності особистості та підтримка механізмів компенсації порушених функцій шляхом їх всебічного розвитку.
Класифікація спортсменів на групи та класи для участі у змаганнях відображає гуманістичнийта високий морально-етичний зміст адаптивного спорту, створюючи рівні можливості для досягнення високого спортивного результату.
Різноманіття адаптивних видів спорту
Командні види спорту
Адаптивні види спорту розроблені для людей з інвалідністю і адаптовані під кожну конкретну групу залежно від їхніх можливостей. Серед популярних командних видів — волейбол сидячи, баскетбол та регбі на візках, які розвивають навички командної взаємодії та соціалізації.
Одиночні дисципліни
Одиночні дисципліни включають веслування на тренажерах, стрільбу з лука, велоспорт, плавання, настільний теніс, біг, стрибки в довжину, штовхання ядра та метання диска.
Мережа адаптивних клубів
В Україні розвивається понад 30 адаптивних клубів, де учасники можуть долучатися до парахокею, пейнтболу, піклболу, регбі, петанку, йоги, стрільби з лука та волейболу. У Києві вже працює 31 сучасний адаптивний клуб, де ветерани та люди з інвалідністю займаються різноманітними видами спорту.
Адаптивне плавання: цілюща сила води
Переваги водного середовища
Адаптивне плавання набуло особливої популярності як метод спортивної реабілітації у водних середовищах, оскільки вода знімає навантаження з опорно-рухового апарату та дозволяє виконувати рухи з меншим болем. Фізична реабілітація у водному середовищі — це центральний пріоритет нового законодавства.

Розвиток інфраструктури
В Україні активізується створення пристосованих басейнів і підготовка тренерів для роботи з інклюзивними групами. Провідні спортивні клуби вже впроваджують спеціалізовані програми з реабілітації через плавання та аква-аеробіку.
Історія успіху: Даша Білоцька
Юна плавчиня з інвалідністю навчається у звичайній школі, займається в інклюзивному класі, отримала перший дорослий розряд із плавання після трьох років тренувань. Її мама Валентина зазначає, що спорт для дитини — це «вікно можливостей», джерело віри в себе й спосіб подолати соціальні бар’єри.
Василь Здирко — історія спортивної реабілітації
Унаслідок бойових дій 2015 року в його тілі лишилося понад 50 осколків, була пошкоджена підключична артерія. Але саме спорт — баскетбол на візках, тренування, участь у ветеранських клубах — дозволили відновити руку та стати «спортивним амбасадором» у своїй громаді. Він допомагає розвивати адаптивний спорт для побратимів, організовує тренування та спортивні турніри, показуючи силу реабілітації через командну підтримку.
Роль адаптивних клубів у громадах
Спільноти адаптивних клубів підтримують членів у фізичному відновленні, психологічному зростанні й соціальній інтеграції. Вони створюють безпечне середовище для занять спортом, де кожен може знайти підтримку та розуміння.
Фізична реабілітація через спорт
Фізкультурно-спортивна реабілітація — це система заходів із застосування фізичних вправ для відновлення здоров’я особи, спрямованих на відновлення і компенсацію функціональних можливостей організму для поліпшення фізичного і психологічного стану. Метою заходів фізкультурно-спортивної реабілітації є оптимізація дій, скерованих на інтеграцію людей з інвалідністю до активного життя у суспільстві.
Програми фізичної підготовки
Спортивна активність сприяє покращенню фізичного здоров’я, зміцненню м’язів, покращенню координації рухів та розвитку здатності до самообслуговування. Адаптивний спорт як частина реабілітації після ампутацій передбачає використання індивідуально підібраних протезів, включаючи спеціалізовані біонічні протези для активного способу життя.
Програми фізичної підготовки включають індивідуальні тренування для поступового збільшення навантажень під контролем реабілітологів для уникнення перевантажень. Спорт допомагає зменшити ризик виникнення вторинних ускладнень внаслідок інвалідності та сприяє відновленню рухливості.
Боротьба з депресією та стресом
Участь у спортивних заходах позитивно впливає на психічний стан людей з інвалідністю, підвищуючи їхній настрій, знижуючи рівень стресу та покращуючи самопочуття. Регулярне тренування та будь-які фізічні вправи сприяють полегшенню симптомів депресії та стресу, покращують якість життя загалом.
Подолання соціальної ізоляції
Спорт може допомогти відчути себе частиною команди або спільноти, що зменшує відчуття соціальної ізоляції. Психологічна підтримка спортсменів включає роботу з психологами для подолання страху перед рухами та групові заняття для обміну досвідом між спортсменами.
Впевненість і досягнення
Заняття спортом додають впевненості у собі та дають можливість відчути смак справжніх перемог і досягнень. Спорт допомагає подолати обмеженість у спілкуванні, з якою часто стикаються люди з інвалідністю, робить їх активнішими та значно щасливішими.
Валентина Білоцька розповідає: «Заняття спортом — це наша панацея. Для дітей з інвалідністю спорт — це спосіб знайти впевненість, відчути справжню радість перемог та стати щасливішими».
Створення можливостей для участі
Адаптивний спорт сприяє соціальній інтеграції людей з інвалідністю, створюючи можливості для повноцінної участі в житті суспільства. Новий український закон гарантує право осіб з інвалідністю на заняття фізичною культурою і спортом, на доступ до спортивних об’єктів, на отримання кваліфікованої допомоги фахівців та на участь у спортивних змаганнях різних рівнів.
Спільна участь у спорті
Існують види спорту та ігри, у яких особи з інвалідністю можуть брати участь разом із здоровими людьми, наприклад, сидячи в кріслах-колясках, стріляючи з лука, граючи в кеглі та настільний теніс. Спорт дозволяє відновити ігрову активність, що полегшує і прискорює процес повернення людей з інвалідністю у суспільство та визнання їх рівноправними громадянами.
Подолання бар’єрів
Новий підхід до інклюзії в спортивному середовищі — це спільні змагання для спортсменів із різними фізичними можливостями. Створення інклюзивних спортивних просторів, як у законі № 9485, — це важливий інструмент реабілітації та формування безбар’єрного суспільства.
Досягнення української паралімпійської збірної
Україна має багату паралімпійську історію — за весь час участі українські спортсмени завоювали загалом 613 медалей: 472 на літніх і 141 на зимових Паралімпійських іграх.
Паралімпіада 2024 у Парижі
На Паралімпійських іграх 2024 у Парижі українська збірна продемонструвала високі результати, завоювавши 82 медалі: 22 золотих, 28 срібних та 32 бронзових. Україна посіла сьоме місце за кількістю золотих медалей і п’яте — за загальною кількістю нагород. За кількістю медалей це четвертий найкращий результат в історії української паралімпійської збірної.

Провідні дисципліни
Українські паралімпійці традиційно досягають найбільших успіхів у плаванні (40 медалей) та легкій атлетиці (19 медалей). Україну на Паралімпійських іграх 2024 представляли 140 спортсменів у 17 видах спорту. Шістдесят п’ять атлетів — майже половина делегації — повернулися додому щонайменше з однією медаллю.
Історичні досягнення
Українська команда з голболу вперше в історії виборола медаль. Наймолодшою медалісткою стала 16-річна плавчиня Вероніка Коржова, а найстаршою — 43-річна легкоатлетка Оксана Зубковська, яка виборола своє п’яте паралімпійське золото у стрибках у довжину.
Державне визнання
Президент України особисто відзначив українських паралімпійців та їхніх тренерів за видатні досягнення на XVII літніх Паралімпійських іграх у Парижі. Це підкреслює державне визнання важливості адаптивного спорту не лише як інструменту реабілітації, але й як сфери, де Україна демонструє високі результати на міжнародній арені.
Розвиток ветеранської спортивної спільноти
В Україні особлива увага приділяється розвитку адаптивного спорту для ветеранів війни — у Києві працює 31 адаптивний клуб для ветеранів та людей з інвалідністю. Адаптивні види спорту забезпечують процес реабілітації ветеранів через баскетбол на візках, стрільбу з лука, пауерліфтинг, плавання, велоспорт, веслування на тренажерах та легку атлетику.
Ігри Invictus
Ігри Invictus, аналогічно до Паралімпійського спорту, служать для реабілітації ветеранів російсько-української війни. Мета адаптивного спорту для ветеранів — не тільки фізичне відновлення, але й соціальна реінтеграція, подолання психологічних травм та повернення до повноцінного життя.

Створення умов для занять адаптивними видами спорту для ветеранів у громадах стає важливим елементом системи реабілітації та підтримки захисників.
Фінансування адаптивного спорту: основа сталого розвитку
Державний бюджет — основним джерелом фінансування є державний бюджет, який виділяє кошти на створення та утримання спортивної інфраструктури для осіб з інвалідністю, закупівлю спеціалізованого обладнання, підготовку тренерів і медичного персоналу.
Місцеві бюджети — кошти з місцевих бюджетів спрямовуються на функціонування адаптивних клубів на рівні громад, організацію змагань і реабілітаційних заходів.
Громадські організації та спонсорство — велику роль відіграють громадські організації, в тому числі ветеранські спільноти, які організовують спортивні заходи, інформують про можливості занять і залучають зовнішнє фінансування.
Цільове використання коштів
Фінансові ресурси спрямовуються на розбудову та оновлення інфраструктури, закупівлю спеціального спортивного обладнання та інвентарю, підготовку кваліфікованих тренерів, реабілітологів і медичних працівників.
Контроль за використанням
Закон передбачає систему контролю витрат, яка покликана забезпечувати ефективне і прозоре використання коштів. До цього залучаються як державні контролюючі органи, так і громадські моніторингові групи.
Законодавча підтримка в Україні
Україна зробила важливий крок у розвитку інклюзивного суспільства — президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає державні гарантії для людей з інвалідністю щодо спортивних послуг і можливостей для відновлення. Закон набув чинності в серпні 2025 року і вперше на рівні законодавства визнав адаптивний спорт окремим напрямом.
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний зазначив, що цей закон — важливий крок до формування безбар’єрного суспільства, який допоможе організаціям, які розвиватимуть адаптивний спорт, стати спроможнішими. Закон є логічним продовженням системної роботи Міністерства, яке розвиває адаптивний спорт та формує мережу адаптивних клубів по всій країні.
Розширення можливостей
Розвиток адаптивного спорту в Україні відкриває нові перспективи для мільйонів людей з особливими потребами. Створення системи державної підтримки, розширення мережі адаптивних клубів та забезпечення доступності спортивних об’єктів сприятиме залученню більшої кількості людей до фізичної активності.
Підготовка фахівців
Важливим напрямом є підготовка кваліфікованих фахівців — у навчальних закладах запроваджено додаткову спеціалізацію «Паралімпійський спорт» та магістерський курс з адаптивного спорту.
Комплексний підхід
Розвиток адаптивного спорту потребує комплексного підходу, що включає медичне забезпечення, психологічну підтримку, матеріально-технічну базу та соціальну інфраструктуру. Подальший розвиток адаптивного спорту сприятиме формуванню інклюзивного суспільства, де кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал незалежно від фізичних особливостей.
Інновації та партнерства
У майбутньому планується збільшення фінансування за рахунок розвитку партнерств між державою, приватним сектором і громадським суспільством. Розвиваються грантові програми, ініціативи корпоративної соціальної відповідальності, що стимулюватимуть інноваційний розвиток адаптивних видів спорту.
Надихаючий заклик — спорт відкритий для всіх
Адаптивний спорт та паралімпійські ігри доводять, що фізичні обмеження не є перешкодою для досягнення видатних результатів. Спорт для людей з особливими потребами — це не лише реабілітація, а й шлях до нового життя, повного можливостей, перемог та самореалізації.

Адаптивний спорт — це більше ніж реабілітація: це нові можливості, особисті перемоги, та шанс знайти друзів і повноцінно повернутися до життя. Українське суспільство має прагнути до повної інклюзії, підтримки й відкритості для всіх, створюючи простір для фізичного, психологічного та соціального розвитку кожної людини — незалежно від її життєвих обставин.
Підтримка держави, розвиток інфраструктури та зміна суспільного ставлення створюють умови для того, щоб кожна людина могла знайти себе у спорті та відчути радість руху. Займатися спортом — значить змінювати себе і змінювати країну. «Спорт для всіх» — це справжня формула перемоги для інклюзивної України.