Назва Києва традиційно пов’язується з легендою про трьох братів – Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували місто. Однак сучасні історики вважають, що ім’я Кий могло з’явитися вже після виникнення самої назви Київ. Як зазначає історик Олексій Мустафін, подібна ситуація спостерігається і в інших культурах: наприклад, ім’я Ромул у римській традиції могло бути вигаданим на основі назви Рим. Такий механізм називають епонімізацією – коли імена створюються вже після появи географічних назв.
Топоніми та літописні імена
У літописах згадуються реальні топографічні об’єкти – гора Щекавиця, Хоревиця, річка Либідь. Імена братів і сестри, на думку дослідників, могли бути виведені саме з цих назв, а не навпаки. Значна частина сучасних дослідників вважає, що саме ці географічні назви підказали літописцю імена легендарних засновників Києва. Цікаво, що схожі легенди про братів і сестру зустрічаються у готських джерелах, що свідчить про можливий вплив європейських епосів на формування київських переказів.
Альтернативні теорії походження
Окрім легендарної версії, існують й інші гіпотези щодо походження назви міста. Деякі дослідники вказують на можливий зв’язок із саамським словом «київ», що означає «кам’яний масив, який виступає з води», або з давньоісландським «kæna» – «човен», звідси й скандинавська назва Києва – Кенугард, тобто «місто човнів». Також у різних джерелах зустрічаються варіанти тюркського, готського чи навіть хетського походження топоніма. В арабських і перських джерелах IX–X століть місто згадується як Куявія, що теж може бути пов’язане з Києвом.
Таким чином, походження назви Київ залишається багатогранним питанням, в якому переплелися легенди, топоніми та історичні перекази різних народів.
