Справжнє ім’я Олени Пчілки — Ольга Петрівна Косач (у дівоцтві Драгоманова). Псевдонім “Пчілка” вона обрала завдяки захопленню бджолами, які для неї символізували працьовитість і організованість українського народу.
Олена Пчілка була однією з перших, хто професійно досліджував і популяризував українську вишивку. Її книга “Український народний орнамент” стала справжнім бестселером і перевидавалася п’ять разів. Вона знала щонайменше п’ять іноземних мов, перекладала твори Гомера, Гете, Гюго, Андерсена, записувала народні пісні та видавала перший дитячий український журнал “Молода Україна”.
Київ, освіта та кохання
Після смерті батька її освітою опікувався брат — відомий історик і громадський діяч Михайло Драгоманов. Саме завдяки його знайомствам Ольга потрапила до організації “Громада” і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Петром Косачем. Вони одружилися одразу після її випуску з пансіону шляхетних дівчат у Києві.
Феміністка, коли це ще не було мейнстрімом
Разом із Наталією Кобринською Олена Пчілка видала перший в Україні феміністичний альманах “Перший вінок” (464 сторінки!), де доводила, що жінки здатні на більше, ніж просто шлюб і материнство. У її повісті “Товаришки” героїні обирають освіту, а не весілля.
Мама року (кожного року)
Вона виховала шістьох дітей, серед яких — Леся Українка. Олена Пчілка категорично відмовилася віддавати дітей до зросійщених шкіл, навчала їх самостійно, викладаючи музику, малювання, мови та критичне мислення. Леся називала маму “королевою-матір’ю” — із повагою та іронією водночас.
Модна блогерка до появи блогів
Олена Пчілка була справжньою іконою стилю: вдень носила європейське вбрання, а на офіційні заходи з’являлася у вишиванках, коли це було майже заборонено. Вважається, що саме вона ввела моду на чокери з українськими орнаментами. Якби існував Instagram, її образи збирали б мільйони лайків.
Словотворчиня та лінгвістична реформаторка
Вона активно працювала над розвитком української мови, перекладала російські тексти українською та створювала нові слова. Саме Олена Пчілка першою ввела в українську мову слово “мрія”.
Активістка з великої літери
У 1903 році на відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві вона була єдиною, хто виголосив промову українською мовою. У 1920-му, під час святкування дня народження Шевченка, огорнула погруддя поета синьо-жовтим прапором, за що була заарештована більшовиками.
Нетворкінг на найвищому рівні
Її дім був справжнім хабом української інтелігенції. Тут бували Лисенко, Старицький, Нечуй-Левицький, Коцюбинський, Олесь, Франко — вона знала всіх і всі знали її.
Олена Пчілка померла у 1930 році в Києві, залишивши по собі величезний культурний спадок і довівши, що справжня інфлюенсерка не потребує інтернету — їй достатньо характеру та ідей.
