Іван Мазепа, гетьман України, залишив неоціненний внесок у розвиток української культури кінця XVII – початку XVIII століття. За 22 роки свого правління він активно підтримував освіту, мистецтво та православну церкву, що дало підстави історикам говорити про унікальний “мазепинський” стиль українського бароко. Його меценатська діяльність охопила всі сфери духовного життя тогочасної України, від архітектури до філософії та науки.
Покровитель освіти та духовності
Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа щедро фінансував навчальні заклади. Коштом гетьмана будувалися корпуси Києво-Могилянської академії (яка за його часів називалася Могилянсько-Мазепинською) та Чернігівського колегіуму. Він збагачував ці заклади сучасними на той час бібліотеками й рідкісними рукописами. Французький дипломат, відвідавши гетьманську резиденцію в Батурині, був вражений колекцією добірних латинських книжок.
Архітектурна спадщина та мистецтво
За часів правління Мазепи в Україні було збудовано понад 26 церков, соборів і дзвіниць. Гетьман не лише будував нові храми, але й відновлював старі, оздоблював їх та надавав церквам і монастирям земельні володіння. Його діяльність сприяла розвитку унікального архітектурного стилю – “мазепинського бароко”. Цей період характеризувався небаченим до того розквітом творчості та духовних набутків на теренах України.
Державотворець та захисник православ’я
Як державний діяч Мазепа обрав за домінанту своєї діяльності поширення православної духовності і культури на всіх теренах України, включно з тими, які не підлягали його гетьманській владі. Він став справжнім патроном православної віри не лише в Україні, але й на Південному Сході та в Туреччині. Гармонійна співпраця гетьмана з українською церквою стала запорукою великого культурного піднесення Гетьманщини того часу.
