Сьогодні, 17 квітня 2025 року, християни східного обряду відзначають Чистий четвер – один із найважливіших днів Страсного тижня. Цей день, також відомий як Великий четвер, має глибоке духовне значення та багаті традиції, що передаються з покоління в покоління. Віряни продовжують готуватися до Світлого Воскресіння Христового, дотримуючись давніх звичаїв та обрядів. Чистий четвер символізує не лише фізичне, але й духовне очищення перед великим святом Пасхи.
Біблійна історія та значення свята
За біблійною традицією, Чистий четвер – це останній четвер перед Пасхою, коли християни згадують важливі події з життя Ісуса Христа. Цього дня відбулася Тайна вечеря, під час якої Спаситель омив ноги своїм учням, показавши приклад смирення та служіння ближньому. Саме на цій вечері Христос встановив ритуал причастя, коли віряни відламують шматок хліба та роблять ковток вина, що символізують тіло і кров Сина Божого. Також у цей день згадується молитва Христа в Гефсиманському саду та зрада одного з його учнів – Юди.
У храмах сьогодні відбуваються особливі богослужіння, де читають 12 Страсних Євангелій про страждання Ісуса перед розп’яттям. Віряни приходять до церкви, щоб висповідатися та причаститися, духовно очистившись перед Великоднем. Ці обряди допомагають християнам глибше осмислити жертву Христа та підготуватися до святкування його Воскресіння.
Народні традиції та звичаї Чистого четверга
З давніх-давен Чистий четвер асоціювався з очищенням не лише душі, але й тіла та оселі. За народними віруваннями, вода цього дня має особливу цілющу силу, тому люди намагаються встати до світанку і скупатися, щоб “змити” з себе хвороби та негаразди. Хворі люди купалися задовго до сходу сонця, а воду після купання виливали на перехресну дорогу, молячись про здоров’я.
Генеральне прибирання в домі – ще одна важлива традиція Чистого четверга. Вважається, що неприбраний дім може принести бідність і сварки в родину. Після прибирання брудну воду слід вилити за межі дому, щоб позбутися негативної енергії. Також у цей день не можна залишати білизну непраною, а дітей часто стрижуть, “щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла”.
Саме в Чистий четвер традиційно починають готуватися до Великодня – випікають паски та фарбують крашанки. Однак їсти паски в цей день заборонено, оскільки триває Великий піст. Багато хто запалює в церкві свічку і несе її додому, намагаючись, щоб вона не згасла – така свічка вважається оберегом для дому протягом усього року.
Заборони та народні прикмети
У Чистий четвер існує низка заборон, яких здавна дотримувалися наші предки. Насамперед, не можна сваритися, лихословити та конфліктувати з оточуючими. Негативні емоції та думки в цей день вважаються особливо шкідливими для духовного стану людини. Обережні люди зранку намагалися не виходити з дому, а якщо були в дорозі, то оминали перехрестя, “щоб хвороба не вчепилася”.
На Київщині, Поділлі та Лівобережжі Чистий четвер називали “Навським Великоднем”. За давнім народним віруванням, Бог тричі на рік відпускає померлих з “того світу”, і перший раз – саме в Чистий четвер. Тому цей день також пов’язаний із вшануванням пам’яті предків та молитвами за упокій їхніх душ.
Починаючи з Чистого четверга, землю не чіпали – заборонялося працювати на городі чи в саду. Всі господарські роботи мали бути завершені до цього дня, щоб зустріти Великдень у спокої та з чистими помислами. Дотримання цих традицій та заборон, за віруваннями, сприяє благополуччю родини та захищає дім від негараздів протягом усього року.
