Найвідоміша українська пісня народилася у Чернівцях восени 1970 року та стала неформальним гімном України.
У вересні 2025 року виповнилося 55 років від першого виконання легендарної «Червоної рути» — пісні, яку впізнають з перших акордів українці по всьому світу. Ця композиція назавжди змінила українську музичну культуру та стала символом національної ідентичності.

Студент-медик із музичною душею
Володимир Івасюк народився 4 липня 1949 року в Чернівцях у сім’ї письменника та журналіста Михайла Івасюка. З дитинства хлопець виріс у творчій атмосфері — батько писав вірші та збирав фольклор, мати Софія працювала вчителькою. Музика завжди була частиною родинного життя.
Володимир навчався на медичному факультеті Чернівецького університету, але паралельно захоплювався музикою. Він самотужки опанував гітару та почав писати пісні ще в студентські роки. Талановитий юнак мав абсолютний слух та неабияку здатність до композиції.
Народження «Червоної рути»
Ідея пісні виникла у Володимира після прочитання збірки буковинських коломийок із батьківської бібліотеки. У фольклорі згадувалася містична червона рута — квітка, що нібито дарує справжнє кохання тому, хто її знайде. Ця легенда зачарувала молодого композитора.
«Він спочатку задумав її як баладу, а потім воно йому щось не подобалося. Коли не вдавалося, то він переробляв, допрацьовував, дуже вимогливий був до себе», — згадує Наталія Мороз, виконувачка обов’язків директора Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.
Майже три роки Івасюк удосконалював свій твір. Він переписував мелодію, змінював аранжування, шукав ідеальне звучання. У квартирі в середмісті Чернівців, де нині розташований музей композитора, молодий автор створював свій майбутній шедевр.
Перше виконання та миттєва слава
13 вересня 1970 року на Театральній площі в Чернівцях відбулася прем’єра «Червоної рути». Пісню виконали сам Володимир Івасюк та студентка місцевого музичного училища Олена Кузнєцова у прямому ефірі телебачення.
«Я пам’ятаю атмосферу, батьки дуже хвилювалися, що це буде прямий ефір на телебаченні, їхній син співатиме свою пісню», — розповідає Оксана Івасюк, молодша сестра композитора.
Фонограму для виступу записували вночі на студії програми «Камертон доброго настрою». Звукорежисер Василь Стріхович згадував, що вдалася лише дванадцята спроба — настільки хвилювався молодий автор.
Наступного ранку Володимир Івасюк прокинувся знаменитим. Пісня миттєво завоювала серця слухачів не лише в Україні, але й по всьому Радянському Союзу.
Феномен популярності
Успіх «Червоної рути» перевершив усі очікування. Вже наступного року режисер Роман Олексів зняв однойменний мюзикл — перший повнометражний український музичний фільм. Головні ролі виконали Софія Ротару та Василь Зінкевич.
Пісня звучала на весіллях та святах, її співали на вулицях та у домівках. «Червона рута» стала справжнім народним хітом, який об’єднав покоління українців. На радянській «Пісні року» композиція здобула загальносоюзне визнання.
«Коли писалася „Червона рута”, ми жили в такому італійському будинку, який мав італійський дворик. І, звісно, звуки мелодії линули в цей невеликий дворик. Підхоплювали „Червону руту” мешканці будинку», — згадує Оксана Івасюк.
Творчий доробок композитора
За свої короткі 30 років життя Володимир Івасюк створив понад 100 пісень. Серед найвідоміших — «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Два перстені», «Пісня буде поміж нас». Кожна його композиція мала особливу душевність та національний колорит.
Івасюк співпрацював із найкращими виконавцями свого часу. Його пісні співали Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Анатолій Мокренко та багато інших зірок української естради.
Трагічний фінал
24 травня 1979 року Володимира Івасюка знайшли мертвим у лісі біля села Брюховичі під Львовом. Офіційно смерть кваліфікували як самогубство, але ця версія викликала численні сумніви.
Через десятиліття слідство було відновлене. Експертизи спростували версію самогубства. У Львівській прокуратурі заявили, що до вбивства причетні радянські спецслужби, які systematically нищили все українське. Проте винних у смерті композитора досі офіційно не названо.
Вічна пам’ять
Сьогодні «Червона рута» залишається одним із найвпізнаваніших українських музичних творів. Її виконують у різних аранжуваннях — від класичних до сучасних обробок. Пісня звучить на концертах, фестивалях, патріотичних заходах.

У Чернівцях встановлено пам’ятник Володимиру Івасюку, а його меморіальний музей щороку відвідують тисячі поклонників творчості композитора. Ім’я Івасюка носять вулиці у багатьох містах України.
«Червона рута» перетворилася на символ України, неформальний гімн, що об’єднує українців по всьому світу. Вона нагадує про талант, що був перерваний надто рано, але залишив по собі безсмертну спадщину.
Пісня Володимира Івасюка довела, що справжнє мистецтво не має кордонів і часових меж. 55 років по тому «Червона рута» продовжує жити у серцях мільйонів людей, надихаючи нові покоління на любов до рідної культури.