Михайло Старицький народився у листопаді 1839 року в Кліщинцях Полтавської губернії у заможній родині. Втративши батьків у юному віці, хлопець виховувався в родині дядька Віталія Лисенка – батька композитора Миколи Лисенка.
Михайло з Миколою стали невід’ємними друзями, разом читали заборонені вірші Тараса Шевченка. Навчалися спочатку в Полтавській гімназії, потім разом вступили до Харківського університету, а згодом перевелися до Київського. Обоє були членами Старої громади – напівтаємної організації української інтелігенції.
Кохання та одруження з 14-річною сестрою
Свій знаменитий вірш “Ніч яка місячна, зоряна, ясная” Старицький написав після невдалого кохання до селянки Степаниди, яка не відповіла на його почуття.
Проте справжнє щастя він знайшов із троюрідною сестрою Софією Лисенко. Вони одружилися завдяки сприянню священника із сусіднього села, коли дівчині було лише 14 років – вона була на 11 років молодша за Михайла. У шлюбі в них народилося п’ятеро дітей.
Творець українського театру
У 1882 році, коли Марко Кропивницький створив першу професійну трупу в Єлисаветграді, Старицького попросили стати її патроном. Заради розвитку українського театру він продав свій родовий маєток і всі гроші спрямував на розвиток театру, пошиття костюмів та підбір акторів.
“Склалося товариство, – писав Іван Франко, – якого Україна не бачила ні до, ні після”. Актори, серед яких була і Марія Заньковецька, отримували зарплату за розцінками імператорського театру.
Новатор української мови
Цікавим фактом є те, що саме Михайло Старицький фактично створив такі важливі українські слова, як “мрія”, “майбутнє”, “байдужість”, “завзяття”, “темрява”, “пестливий”, “привабливий”.
Літературна спадщина та скандали
Старицький увійшов в історію не лише як драматург, а й як один з найпотужніших історичних романістів. Серед його творів – трилогія “Богдан Хмельницький” та “Розбійник Кармелюк”. Героям його п’єси “За двома зайцями” навіть поставили пам’ятники в Києві та Черкасах.
Проте театральне життя супроводжувалося скандалом – Старицького звинувачували в плагіаті. Він подав до суду на журналіста Ізмаїла Александровського та виграв справу, але згодом пробачив кривдника.
Михайло Старицький помер від хвороби серця в Києві 27 квітня 1904 року. Його поховали на Байковому кладовищі, а в столиці працює музей його імені.
