4 березня 1949 року у Кіцмані на Буковині народився Володимир Івасюк — майбутній геній української музики. З дитинства він виявляв неабиякий талант: грав на скрипці, фортепіано, віолончелі та гітарі, а у 15 років створив ансамбль “Буковинка” і написав свої перші пісні. Паралельно з медичною освітою у Львові Івасюк навчався в консерваторії, поєднуючи кар’єру лікаря й композитора.
Музична революція і “Червона рута”
Івасюк став одним із засновників сучасної української естради, поєднавши народні мотиви з новим звучанням. Його “Червона рута” (1970) і “Водограй” стали символами національної ідентичності, а однойменний фестиваль відкрив шлях багатьом українським артистам. За коротке життя Івасюк створив 107 пісень, 53 інструментальні твори та музику до театральних вистав.
Трагедія і розслідування
24 квітня 1979 року Івасюк зник після телефонного дзвінка, а 18 травня його тіло знайшли повішеним у Брюховицькому лісі. Офіційна версія — самогубство, але рідні й громадськість переконані: це було вбивство, організоване КДБ. Розслідування неодноразово поновлювали, і у 2019 році експертиза підтвердила насильницький характер смерті, але винних не знайдено.
Творчість Івасюка стала символом національного відродження, його пісні надихають українців і сьогодні. Йому посмертно присуджено звання Героя України, а “Червона рута” стала духовним гімном нації.
